Як військові облігації впливають на економіку і чи повертає Україна вкладення 

23 квітня Мінцифри повідомило, що лише за добу українці придбали військових облігацій на понад 30 мільйонів гривень, а за наступний тиждень — ще на 144 мільйони. Хоча цей вид цінних паперів дозволили купувати через «Дію» ще у вересні 2022, зараз тема військових облігацій набула додаткової популяризації, зокрема після того, як ініціативу підтримав «Азов». 

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров називає військові облігації донейтом державі, яка з цих коштів платить зарплати військовим і медикам. Скільки держава змогла акумулювати завдяки військовим облігаціям, скільки вже повернула людям і як це впливає на стан економіки — на ці питання AIN.UA відповідає разом із Національним банком України та начальником відділу по роботі з фінансовими інститутами ГК «Прометей», експертом із ринку облігацій Сергієм Ляшенком. 

Скільки українців володіють військовими облігаціями?

Станом на початок квітня майже 178 тисяч українців інвестують у ринок облігацій внутрішніх державних позик (далі — ОВДП), 90% з яких припадає на військові облігації, повідомив у коментарі AIN.UA Нацбанк України. З січня 2022 року кількість інвесторів зросла у вісім разів.

Сплеск власників державних облігацій стався у липні 2022-го — їхня кількість збільшилась до понад 100 тисяч вкладників. 

Державні облігації України купують і нерезиденти країни: станом на 1 квітня 2024 року вони придбали облігацій на 14,6 мільйона гривень, $23,6 мільйона та €100 000. За даними Нацбанку, за рік суми зросли вдвічі порівняно з 1 квітня 2023-го.  

Скільки коштів військові облігації залучили до держбюджету?

З 24 лютого 2022-го по 24 квітня 2024 року завдяки військовим облігаціям бюджет України збільшився на:

• 347 мільярдів гривень (з них 70,7 мільярдів у 2024-му);
• $5,2 мільярда (з них $763 мільйони у 2024-му);
• €1,8 мільярда (з них €367 мільйонів у 2024-му). 

Скільки коштів держава вже повернула українцям?

З початку повномасштабного вторгнення за військовими облігаціями Україна сплатила українцям 16,4 мільярда гривень, $701,4 мільйона та €51,3 мільйона за облігаціями в гривнях, доларах і євро відповідно.  

Звідки держава бере кошти на виплати інвесторам?

Сергій Ляшенко: Виплати за державним боргом здійснюються або коштом розміщення нових облігацій, тобто відбувається рефінансування боргу, або коштом приватизації. Україна обрала перший варіант. Уряд розміщує нові облігації, щоб погасити старі випуски. 

Як військові облігації вплинули на економіку України?

Сергій Ляшенко: З початком повномасштабного вторгнення росії стало очевидно, що український уряд стикнеться з проблемою фінансування. Як оперативне рішення запропонували військові облігації, які скеровують на фінансування військових, придбання техніки, а також для підтримки стабільності соціально-економічного стану в країні.

Спершу для фізичних осіб придбання облігацій було радше патріотичним кроком, а не інвестицією через потенційну інфляцію й девальвацію гривні на фоні дохідності, яку встановлювало Міністерство фінансів — 10-12%.

Однак із часом ухвалили рішення розміщувати облігації за ринковими дохідностями, тому тепер це цілком інвестиційний інструмент, який дозволяє залучати кошти уряду для військових витрат.  

Чи це ефективний інструмент допомоги державі?

Сергій Ляшенко: Передусім це інструмент накопичення необхідних ресурсів. Друге — облігації стали важелем, який дозволив розвинути ринок облігацій в Україні та досягти показників, яких ніколи не було. Я би сказав, зараз відбувається революція на фінансовому ринку України. 

Ба більше, це дало новий подих корпоративним облігаціям від компаній — для країни це серйозний крок із залученням інвесторів. 

Так, з 2016-го по 2021 рік інвестори провели 100 тисяч операцій на ринку ОВДП, тоді як лише за два місяці 2024 року  — 95 тисяч. 

За яких умов Україна не зможе повернути вкладення?

Сергій Ляшенко: По-перше, на це впливає саме існування держави та українського уряду. По-друге, уряд може заморожувати виплати з державних облігацій.

Але за останні два роки фінансова система показала себе непогано — ми не бачили проблем із платежами. У ситуації, коли банки виводили з ринку — то це відбувалося не через їхні проблеми з ліквідністю, а через акціонерів. 

До того ж уряд бачить, що вся банківська система будується майже коштом облігацій, тому буде максимально виплачувати, шукати інші ресурси для виплат, аби залучати нові кошти.